Дім Амор

Ціна на молоко в Ізраїлі продовжує зростати на тлі висновків звіту Державного контролера за 2023 рік, у якому зазначалося, що місцева ціна є однією з найвищих у світі. Якщо у 2023 році ціна за літр регульованого молока становила близько 6,2 шекеля, то у 2026 році вона вже сягає приблизно 7,2 шекеля за літр – показник, що свідчить про подальше зростання вартості життя у сфері молочної продукції.

Звіт Державного контролера, оприлюднений у 2023 році, представив всебічну картину молочної галузі Ізраїлю та підкреслив її центральне значення в структурі харчування населення. Молоко та молочні продукти є основним джерелом тваринного білка й кальцію в середньому ізраїльському раціоні, а держава планує галузь уздовж усього виробничого ланцюга ще з часів, що передували створенню держави.

Планування здійснюється шляхом контролю виробничих квот для фермерів, встановлення цільової ціни за літр сирого молока, регулювання обсягів імпорту та контролю цін на регульовану молочну продукцію для споживача. Правове регулювання закріплене насамперед у Законі про планування молочного господарства 2011 року, а також у підзаконних актах і постановах, ухвалених на його основі.

У період з 1998 по 2022 рік між державою та організаціями виробників було підписано п’ять угод і проведено низку реформ у молочній галузі. У їхніх межах скоротилася кількість ферм, тоді як кількість корів на кожній фермі зросла. Водночас цільова ціна зменшилася порівняно з прогнозами без проведення реформ, а уряд надав фермерам гранти на підвищення ефективності та компенсації за достроковий вихід із галузі.

Ключові дані, наведені у звіті Державного контролера, свідчать про значні розриви між Ізраїлем і країнами Європейського Союзу. Ціна сирого молока в Ізраїлі оцінювалася приблизно у 62,04 євро за 100 кілограмів, тобто близько 219 шекелів, що приблизно на 24% вище за середній європейський показник, який становив близько 50,17 євро за 100 кілограмів.

Суттєвий розрив зафіксовано і на рівні споживчих цін: літр звичайного молока в Ізраїлі оцінювався приблизно у 1,81 долара, або близько 6,2 шекеля, тоді як середній показник у країнах ЄС становив близько 1,02 долара за літр – різниця приблизно 77%.

Згідно з даними звіту, у 2021 році кількість зареєстрованих дійних корів в Ізраїлі становила 118 611, тоді як середнє споживання молока та молочних продуктів досягало 161 літра на особу на рік. Того ж року в Ізраїлі було вироблено близько 1,54 мільярда літрів сирого молока, а обсяг імпорту молочної продукції становив приблизно 169 мільйонів доларів.

У 2021 році в Ізраїлі діяло близько 686 молочних ферм, з яких 440 – у районах національного пріоритету. Середній надій на одну корову становив 12 003 кілограми на рік – найвищий показник у світі. Близько 41,2% молока вироблялося на фермах сімейного сектору, тоді як решта припадала переважно на кооперативний сектор.

Перевірка, проведена з жовтня 2021 року по листопад 2022 року в Міністерстві сільського господарства, у Молочній раді та в інших державних структурах, досліджувала механізми визначення цільової ціни, вплив вимог кашруту, а також контроль за добробутом тварин.

Одним із центральних висновків стала висока ціна сирого молока в Ізраїлі – приблизно на 24% вища за середній європейський рівень. Серед причин розриву зазначалося, що вартість кормів для корів в Ізраїлі приблизно на 33,3% вища, ніж у країнах ЄС, поряд із впливом кліматичних умов і відмінностями у механізмах державної підтримки.

Звіт також вказав на недоліки в механізмі визначення цільової ціни. Вона встановлюється на основі дворічного опитування, яке проводить керівний комітет через зовнішнього підрядника, однак було виявлено відсутність належного контролю за методологією опитування, достовірністю даних і точністю розрахунків.

Крім того, близько 22% ферм, включених до вибірки, відмовилися брати участь в опитуванні, оскільки обов’язок участі не був нормативно закріплений. Такий рівень відмов, як зазначено у звіті, може підривати достовірність результатів, що слугують основою для розрахунку ціни.

Також виявлено проблему в розрахунку витрат на оплату праці фермерів. Хоча вони працюють у сільськогосподарському секторі, їхня заробітна плата в опитуванні обчислювалася на основі середньої зарплати по економіці загалом – значно вищої, ніж у сільському господарстві, що вплинуло на цільову ціну.

Зазначено також, що ферми сімейного сектору в середньому були збитковими протягом років, тоді як ферми кооперативного сектору демонстрували вищу прибутковість – розрив, який також відобразився на структурі цін.

Звіт торкнувся і структури підтримки молочної галузі. За оцінками ОЕСР, у 2021 році частка непрямих субсидій фермерам в Ізраїлі сягала приблизно 90,7% від загального обсягу підтримки, хоча ще у 1995 році Ізраїль зобов’язався скоротити їх у межах міжнародної торговельної угоди.

Окрім цінової проблематики, у звіті зазначено й інші питання, зокрема повторюваний дефіцит молочної продукції в період осінніх свят. Так, у 2021 році було зафіксовано дефіцит близько 3 мільйонів літрів пастеризованого молока – приблизно 9% місячного споживання.

Крім того, встановлено, що Міністерство сільського господарства та Молочна рада не мають повноважень отримувати від переробних підприємств регулярні й актуальні дані про виробництво, а також розпоряджатися перерозподілом надлишків молока між різними заводами.

У сфері добробуту тварин фахівці оцінили, що близько 20% молочних ферм в Ізраїлі перебувають у вкрай тяжкому стані, однак контроль у цій сфері визнано недостатнім, а необхідні підзаконні акти для запобігання жорстокому поводженню з тваринами не ухвалено.

Державний контролер рекомендував Міністерству сільського господарства та Молочній раді запровадити належний контроль за молочним опитуванням, переглянути методику розрахунку заробітної плати в галузі та оновити механізм визначення цільової ціни так, щоб він відповідав цілям планування та сприяв зниженню ціни для споживача.

Також рекомендовано реалізувати рекомендації ОЕСР і зобов’язання Ізраїлю щодо переходу від непрямих до прямих субсидій у галузі, а також розглянути додаткові інструменти політики, що застосовуються в інших країнах.

Молочна галузь Ізраїлю характеризується державним механізмом планування та контролю на всіх етапах виробничого ланцюга – за даними звіту, подібна система сьогодні існує лише ще в одній країні світу: Канаді. Ціна сирого молока безпосередньо впливає на кінцеву ціну для споживача та на рівень вартості життя.

Результати перевірки вказують на недоліки у трьох ключових напрямах: висока ціна порівняно зі світовими показниками, контроль за добробутом тварин і забезпечення стабільних поставок при скороченні дефіциту в святкові періоди.

На тлі цих висновків зростання ціни літра молока між 2023 і 2026 роками знову загострює питання ефективності механізмів регулювання та планування в галузі та їхнього прямого впливу на кишеню ізраїльського споживача.

Фото: Maakav