Дім Амор

Екстрене засідання відбулося сьогодні в Раді Безпеки ООН у Нью-Йорку після того, як уряд Венесуели подав терміновий запит на скликання обговорення на тлі гострої ескалації між Каракасом і Вашингтоном. Згідно з повідомленням російського новинного сайту "Рамблер", засідання включало синхронний переклад російською мовою та транслювалося в режимі реального часу по всьому світу. В основі кризи лежить серія американських військових операцій у Карибському морі, які забрали життя десятків людей і поставили латиноамериканський регіон на межу небезпечної ескалації.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро надіслав офіційний лист постійному представнику Росії в Раді Безпеки Василю Небензі, в якому заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа готується до збройного нападу на його країну. У листі Мадуро звинуватив США в зростаючих загрозах і просунутій підготовці до військової операції, метою якої є повалення його режиму. За твердженням венесуельського президента, Вашингтон використовує нібито боротьбу з міжнародною торгівлею наркотиками як привід і прикриття для атаки, справжньою метою якої є зміна режиму та захоплення величезних природних ресурсів Венесуели.

Безпосереднім тлом кризи є серія ракетних ударів, завданих американським флотом в останні тижні по судах у Карибському морі поблизу узбережжя Венесуели. Під час чотирьох окремих операцій військові кораблі ВМС США атакували судна, які, за твердженням Пентагону, були залучені до контрабанди наркотиків. Атаки завершилися загибеллю двадцяти однієї людини — цифра, офіційно підтверджена урядом Венесуели лише після того, як спочатку заперечувала інциденти та заявляла, що йдеться про фейкові новини, створені за допомогою штучного інтелекту. Зміна офіційної позиції Каракаса відбулася після того, як президент Трамп опублікував відеозапис, що показує моменти атаки, що змусило Венесуелу визнати події та офіційно звернутися до Ради Безпеки.

Адміністрація Трампа, зі свого боку, виправдовує військові дії в рамках своєї політики боротьби з наркокартелями. Американський президент визначив операцію як частину масштабного збройного протистояння організаціям організованої злочинності, що базуються в Латинській Америці. Згідно з американською позицією, всі чотири атаковані судна вийшли з території Венесуели та перевозили вантажі небезпечних наркотиків, призначених для американського ринку наркотиків. За словами джерел в адміністрації, військові операції є частиною ширшої кампанії з викоренення торгівлі наркотиками, яка, за їхніми твердженнями, загрожує національній безпеці США.

Однак Венесуела рішуче відкидає пояснення Вашингтона. Представник Венесуели в Раді Безпеки ООН Самуель Монкада заявив під час обговорення, що справжній мотив американських дій залишається тим самим, що й протягом останніх двадцяти шести років: спроба змінити режим у Каракасі та захопити величезні нафтогазові ресурси Венесуели. Монкада додав, що нібито боротьба з наркотиками є прозорим приводом, покликаним виправдати іноземне військове втручання в суверенну державу.

Драматична ескалація напруженості сталася всього через день після того, як Конгрес США відхилив законопроект, покликаний обмежити повноваження президента використовувати військову силу проти торговців наркотиками без отримання явного дозволу Конгресу. Відхилення законопроекту означає, що у президента Трампа тепер є повна свобода дій для продовження і навіть посилення військових операцій у Карибському регіоні без суворого нагляду з боку законодавчої влади. Парламентський маневр додав палива до кризи та посилив побоювання в Каракасі щодо розширення американської активності.

Паралельно з військовими та дипломатичними дискусіями спалахнула і публічна полеміка між держсекретарем США Марко Рубіо та президентом Мадуро. Рубіо звинуватив венесуельську армію в прямій причетності до картелів і контрабанди наркотиків, заявивши, що венесуельські сили безпеки співпрацюють з міжнародними злочинними організаціями. Мадуро різко відкинув звинувачення та заявив, що захищає моральний вигляд своїх військових і що венесуельська армія не залучена до торгівлі наркотиками. Венесуельський президент атакував Вашингтон і звинуватив його в спробі очорнити державні інститути з метою виправдати втручання.

Напруженість між двома країнами розгортається на тлі тривалої багаторічної дипломатичної кризи. США вже кілька років пропонують винагороду в п'ятдесят мільйонів доларів за інформацію, яка призведе до арешту Ніколаса Мадуро, чий уряд не визнається Вашингтоном з виборів, що відбулися у Венесуелі у 2024 році. США стверджують, що вибори були сфальсифіковані і що Мадуро продовжує правити силою всупереч волі венесуельського народу. Американська позиція полягає в тому, що режим у Каракасі є диктаторським і повинен бути замінений демократичним урядом.

Звернення Венесуели до Ради Безпеки було подано всього через кілька годин після оголошення про присудження Нобелівської премії миру лідеру венесуельської опозиції Марії Короні Мачадо. Оголошення про присудження премії було сприйнято в Каракасі як помірно провокаційний крок і додало палива до дипломатичної напруженості. Мачадо, яка вважається найвидатнішим політичним лідером проти режиму Мадуро, отримала широке міжнародне визнання в останні роки завдяки своїй діяльності на користь демократії у Венесуелі. Присудження премії в цей час сприймається політичними аналітиками як чітке послання міжнародної спільноти режиму в Каракасі.

Під час обговорення в Раді Безпеки спалахнули гострі розбіжності між країнами світу. Росія і Сомалі рішуче виступили проти американської військової присутності в Карибському регіоні та звинуватили Вашингтон в агресії та порушенні суверенітету незалежної держави. Російський представник у Раді атакував США та звинуватив їх у незаконному застосуванні військової сили та порушенні основних принципів міжнародного права. Китай приєднався до різкої критики і також звинуватив США в агресії та спробі повалити легітимний режим за допомогою військової сили.

З іншого боку, Великобританія закликала до надання дипломатичного тиску на Венесуелу, щоб не допустити її подальшого використання як бази для торгівлі наркотиками. Британський представник підкреслив, що хоча Лондон підтримує зусилля з викоренення торгівлі наркотиками, він виступає проти прямого військового вторгнення в суверенну державу і закликає до дипломатичного вирішення кризи. Греція висловила загальну підтримку політиці США, але додала аналогічне попередження, підкресливши, що необхідно знайти способи вирішення проблеми без повномасштабного військового протистояння.

Ізраїль приєднався до позиції США та висловив підтримку військовим операціям проти суден, що займаються контрабандою наркотиків. Уряд Єрусалима розглядав операції як частину законних зусиль з боротьби з міжнародною організованою злочинністю та торгівлею наркотиками, що загрожує безпеці цілих регіонів.

Представник США в Раді Безпеки рішуче захищав військові дії та заявив, що у Венесуелі панує диктаторський режим, що загрожує всьому регіону. Американський представник стверджував, що венесуельські наркотики становлять пряму загрозу не тільки безпеці США, але й усьому світу, і що Вашингтон не може стояти осторонь і ігнорувати триваючу небезпеку. Представник додав, що уряд Венесуели глибоко залучений до торгівлі наркотиками і неможливо відокремити режим від картелів.

Західні аналітики попереджають, що ситуація навколо Венесуели дуже швидко наближається до надзвичайно небезпечної точки. Експерти з міжнародних відносин та безпеки підкреслюють, що міжнародна спільнота терміново повинна знайти ефективні дипломатичні механізми для стримування ескалації, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Побоювання полягає в тому, що якщо не буде знайдено політичне рішення, регіон може опинитися в бурі військового протистояння за участю світових держав, що потягне серйозні наслідки для всієї Латинської Америки.

На даний момент обговорення в Раді Безпеки все ще продовжується. Голосування за будь-яку резолюцію поки не відбулося, і офіційне рішення не прийнято. Міжнародна спільнота з напруженням очікує, чи зможе Рада досягти згоди щодо механізму врегулювання ситуації, або криза продовжить загострюватися і приведе регіон до стану відкритого протистояння між Венесуелою та США.

Фото з прямої трансляції з ООН – відповідно до статті 27а Закону про авторське право