Дім Амор

Лідер опозиції Яїр Лапід опублікував 3 вересня в мережі X різкі заяви проти прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху щодо його відповідальності за катастрофу 7 жовтня. Лапід стверджував, що Нетаньяху наполегливо діє з метою зірвати створення державної комісії з розслідування, оскільки добре знає, що він "головний відповідальний за катастрофу".

У своїй публікації Лапід детально виклав, за його твердженням, чинники, що призвели до різанини: "Валізи з грошима, які він ініціював, політика зміцнення ХАМАСу, яку він винайшов, і понад усе – його ігнорування та байдужість до всіх попереджень розвідки в тижні, що передували різанині". Проте, сам Лапід також проводив подібну політику щодо ХАМАСу в період свого перебування на посаді глави 14-го уряду. Як той, хто обіймав посаду прем'єр-міністра та голови партії "Єш Атід", він також несе відповідальність за події жовтня. Невже Лапід страждає на провали пам'яті?

Слід підкреслити, що в період його перебування на посаді не відбулося суттєвої зміни в політиці щодо ХАМАСу: не були прийняті нові закони, не були схвалені десятки законопроектів, які були внесені на розгляд Кнесету з цього питання. Реальність показує, що існуюча політика щодо організації продовжувалася в тому ж вигляді й під його керівництвом.

Катастрофа 7 жовтня не сталася за одну ніч. Йдеться про бомбу, яку ХАМАС готував протягом останніх п'яти-семи років, періоду, коли всі провідні члени Кнесету обіймали різні посади – то як частина коаліції, то як частина опозиції. Однак у всі ці періоди не відбулося значної зміни в підході до ХАМАСу.

Той факт, що Лапід зараз висуває серйозні звинувачення проти прем'єр-міністра, викликає питання щодо самоаналізу, який він повинен провести. Він також повинен взяти відповідальність за свою роль у подіях, що призвели до катастрофи. Критика вказує на те, що Лапіду слід вивчити свої дії та бездіяльність, перш ніж звинувачувати інших.

Коли буде створена державна комісія з розслідування, вона повинна дослідити корінь катастрофи та витоки, що до неї призвели. Глибоке розслідування кореня покаже, що відповідальність лежить на кількох центральних фігурах ізраїльської політичної системи. Не лише на Нетаньяху, а й на Лапіді, Нафталі Беннеті та Авігдорі Ліберманові – всі вони несуть відповідальність тим чи іншим чином.

Складна політична реальність в Ізраїлі, де лідери переходять між урядовими посадами та опозицією, створила ситуацію, в якій ніхто не взяв повну відповідальність за політику щодо ХАМАСу. Кожен з цих лідерів був причетний, тією чи іншою мірою, до політики, що призвела до подій жовтня.

Вимога державної комісії з розслідування є легітимною та важливою, однак вона повинна бути всеосяжною та вивчити залученість усіх відповідних чинників. Лише таке розслідування зможе розкрити повну правду та визначити, хто несе справжню відповідальність за катастрофу.

Взаємні звинувачення між лідерами політичної системи не можуть замінити професійне та ретельне розслідування. Ізраїльська громадськість має право знати правду про події, що призвели до різанини, та бачити, що всі відповідальні, без винятку, понесуть наслідки своїх дій та бездіяльності.

Фото: з сайту Кнесету, Кнесет Ізраїлю