Дім Амор

У глибинних шарах напруженості між Ізраїлем та Україною в останні дні спливає серія важких подій, що відбуваються в Україні, які ставлять перед міжнародною спільнотою складні питання про антисемітизм, дипломатичне мовчання та невдячність. У центрі бурі: підпал історичної синагоги віком 180 років, насильницький антисемітський напад у столиці Києві та хвиля шокуючих реакцій у соцмережах, що оголює глибину ненависті.

У передмісті Садгора міста Чернівці на заході України чоловік підпалив історичну Садгорську синагогу. Фізично ніхто не постраждав, але духовна та матеріальна шкода величезна. Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський повідомив у своєму телеграм-каналі, що, згідно з попередньою інформацією, людина, яка здійснила підпал, страждає на психічний розлад. Він був затриманий поліцією, будівля синагоги пошкоджена.

За даними Об'єднаної єврейської федерації України, чоловік проник до синагоги, коли охоронець вийшов за ворота, зібрав книги та здійснив підпал.

Українські ЗМІ, схоже, спробували вибілити антисемітський акт. У рамках висвітлення громадськості повідомили, що близько місяця тому та сама людина намагалася підпалити церкву (у той час як Україна домагається вступу до Євросоюзу і зараз перебуває на стадії перевірок, імідж антисемітизму та расизму – не бажаний актив). Однак психіатричні експертизи, проведені після його арешту, встановили, що він дієздатний постати перед судом і нести відповідальність за свої дії. Цей факт підриває спробу представити інцидент як вчинок "душевнохворого" і посилює твердження, що йдеться про свідомий антисемітський акт.

Згідно з публікаціями, церква, яку він раніше намагався підпалити, була закритою російською церквою, і акт був представлений ним як політична дія проти "російського ворога". Однак це не применшує тяжкості вчинків: підпал синагоги, як і підпал будь-якої іншої релігійної будівлі, є насильницькою, екстремістською та цілеспрямованою дією, що завдає шкоди цілій громаді та тканині спільного життя.

Український канал C-4 детально повідомив про підпал синагоги. Можна було очікувати широкого громадського потрясіння, і справді були зафіксовані реакції засудження, але глибокий погляд на коментарі користувачів виявляє тривожну картину: значна частина коментарів була антисемітською, різкою та подекуди відкрито насильницькою. Так, наприклад, Руслан Ксіан написав: "Це священна українська земля. Нехай заберуть усе своє майно і повернуться додому (в Ізраїль), а якщо ні – то всіх на фронт, навіть сімнадцятирічних". Інга Седон додала: "Руслане Ксіане, ви праві. Вони живуть на українській землі, але чому не йдуть на війну і не захищають Україну? Виходить, шкодити Україні їм можна, а воювати – ні?".

Павло Шкарлет опублікував зображення, на якому український козак виганяє єврея з України. На зображенні написано: "Єдине рішення врятувати Україну – вигнати євреїв з України".

Цікаво, чи була б опублікована в Ізраїлі карикатура, де єврей "виганяє" українця з Ізраїлю. В Україні немає єврейських біженців, і єврейська громада не сприймається як тягар для держави. В Ізраїлі, навпаки, українські біженці представляються економічним та соціальним тягарем: витрати мільйонів, зростання злочинності, наркотиків, крадіжок та нападів, а також питання ідентичності, що стосуються шлюбів та народження дітей, які не є євреями за Галахою. Незважаючи на це, в Ізраїлі мовчать – і тим більше євреї не нападають на українських біженців і не розпилюють на них сльозогінний газ.

Марія Мик написала: "А що ви скажете про те, що наші бійці гинуть, захищаючи землю, а ці, з пейсами, вже захоплюють Умань, будують будинки та готелі? Що за безлад? Нехай йдуть в окопи". Богдан Родзинський приєднався: "Правильно зробили, ці пейсаті – сучі діти".

Кількість сердечок та лайків, накопичених під антисемітськими коментарями в соціальних мережах, вказує на серйозне та тривожне явище, яке не є маргінальним та випадковим, а відображає проблемний та небезпечний громадський клімат. Паралельно було направлено звернення до поліції України щодо підбурливих, образливих та расистських постів, включаючи карикатури з характеристиками, що нагадують нацистську пропаганду Німеччини тридцятих років, відверто антиізраїльський та антисемітський контент. Питання, що постає: чи був заарештований хоча б один чоловік? Відповідь очевидна – ні. Фактично все дозволено, коли мішенню є євреї. Усі коментарі були передані також до офісу генерального прокурора України, але до цього моменту не отримано жодної відповіді.

Посол України в Ізраїлі не опублікував жодного слова засудження. Замість цього він вважає за краще займатися публічною критикою прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і навіть представляє його в негативному та неетичному світлі, як випливає з його інтерв'ю сайту Ynet. Слід підкреслити: євреї не спалили жодної української церкви в Ізраїлі – а такі існують. Навпаки: держава Ізраїль продовжує з громадських коштів фінансувати перебування близько 100 тисяч українських біженців, надавати їм права, дах над головою, медичну допомогу та соціальні умови. А в обмін – підпали синагог, напади на євреїв та гробове мовчання з боку офіційного представника України при політичному підбурюванні проти прем'єр-міністра Ізраїлю.

В українському суспільстві існує глибока проблема розуміння: є ті, хто намагаються порівнювати єврейських туристів, що приїжджають до Умані, з українськими біженцями, які живуть в Ізраїлі. Йдеться про неправильне та оманливе порівняння. Туристи, що приїжджають до Умані, вносять вклад у місцеву економіку, годують українські сім'ї та вливають гроші в регіон. На відміну від них, абсорбція українських біженців в Ізраїлі становить важкий економічний тягар у розмірі мільйонів шекелів щомісяця, і тимчасове перебування фактично перетворилося на багаторічне. Частина біженців навіть висловлює проблемні заяви, включаючи використання термінів, пов'язаних з Голокостом, та підтримку екстремістських ідеологій.

Скільки заробляє Україна від туристів Умані?

Кількість паломників (2024–2025) Щороку до Умані на святкування Рош а-Шана прибувають десятки тисяч хасидів – зазвичай від 30,000 до 40,000 осіб. Потік продовжується незважаючи на війну, відсутність прямих авіаліній та значні логістичні обмеження.

Доходи від туризму та податків У 2025 році туристичний збір в Україні забезпечив рекордні надходження до місцевих бюджетів – понад 142 мільйони гривень протягом перших шести місяців року. При екстраполяції на весь рік сукупні доходи від туризму оцінюються в діапазоні 280-300 мільйонів гривень. Йдеться про доходи тільки від хасидського паломництва.

Прямий внесок паломників Точніші дані про внесок хасидських паломників можна відстежити на рівні міста Умань. У деякі роки паломництво забезпечило бюджету мільйони гривень. Так, у 2019 році паломники перерахували близько 7 мільйонів гривень до міського бюджету та близько 5.36 мільйонів гривень до державного бюджету – загалом близько 12.1 мільйонів гривень тільки у формі податків та обов'язкових платежів.

У 2025 році туристичний збір в Умані, обмежений податком на проживання в готелях, від паломників оцінюється приблизно в 20 мільйонів гривень.

Оцінка витрат паломників За приблизними оцінками, кожен паломник витрачає в Умані не менше 1,500 доларів США на тиждень на проживання, харчування, транспорт та покупки. При десятках тисяч паломників сукупні витрати становлять сотні мільйонів доларів, які циркулюють безпосередньо в українській економіці.

Додатковий ефект: авіація та логістика До 2022 року українські авіакомпанії заробляли на хасидському паломництві до мільйона доларів за сезон у період серпень–жовтень, пов'язаний з релігійними святами Рош а-Шана та Суккот, крім доходів від регулярних рейсів. Після закриття повітряного простору аналогічні суми інвестуються в альтернативні маршрути через треті країни, включаючи чартерні рейси та наземні перевезення.

Слід враховувати, що Умань – це лише частина загальної картини. До 2022 року паломники та туристи активно відвідували також Київ та Одесу, що додатково посилювало економічний ефект.

Хасидське паломництво щороку приносить Україні та регіональним громадам сотні мільйонів гривень прямих та непрямих доходів через туристичні збори, податки, проживання, харчування, транспорт та торгівлю. На національному рівні точна сума офіційно не публікується, однак місцеві оцінки фіксують стабільний та значний економічний внесок.

Українські біженці: річна вартість мільярдів

З початку війни в Україні в 2022 році до Ізраїлю, за офіційними та неофіційними оцінками, в'їхало близько 100-120 тисяч українських громадян.

З цього числа:

• • Близько 25-30 тисяч отримали статус репатріантів.
  • Близько 30-40 тисяч отримали тимчасові візи з гуманітарних міркувань.
  • Решта покинули Ізраїль за цей час або перебувають у нерегульованому статусі.

Станом на 2024-2025 роки загальноприйнята оцінка – близько 35-45 тисяч українських громадян фактично проживають в Ізраїлі без громадянства.

Прямі бюджетні витрати – при обережній річній оцінці – включають в основному допомогу з житлом та допомоги, витрати на охорону здоров'я (лікарняні каси та невідкладна допомога), освіту дітей, соціальне забезпечення, муніципальна допомога, правозастосування та процедури регуляризації. Професійні оцінки говорять про середню державну вартість близько 50 тисяч шекелів на рік на людину.

У широкому сценарії, що враховує близько 100 тисяч довгострокових резидентів, йдеться про сукупні витрати в мільярди шекелів на рік, порядку близько 6 мільярдів шекелів.

При додаванні непрямих витрат – навантаження на систему охорони здоров'я та освіти, тиску на ринок житла та соціальне житло, правозастосовні витрати та судову систему, маргінальну злочинність та міську інфраструктуру – фактичний економічний тягар може бути ще вищим.

Коротке резюме: при обережній оцінці перебування українських біженців в Ізраїлі становить річну бюджетну вартість близько 7 мільярдів шекелів.

Напад зі сльозогінним газом у Києві

Паралельно з інцидентом підпалу єврейська громада району Оболонь у Києві повідомила про додатковий антисемітський інцидент, що стався на вихідних. За повідомленням, єврей у кіпі зазнав нападу зі сльозогінним газом біля синагоги. Коли один із молільників вийшов із будівлі, нападники розпилили на нього сльозогінний газ та зникли. Внаслідок нападу жертва отримала серйозні опіки очей та шкіри. Члени громади підкреслили, що це не випадковий інцидент. За їхніми словами, та сама група молодих людей спостерігалася вже в п'ятницю біля синагоги, коли вони вигукували антисемітські гасла, знущалися з молільників та турбували їх.

У заяві громади повідомлялося: "Це умисний, жорстокий та завчасно спланований антисемітський акт". Також зазначалося, що днем раніше група молодих людей спостерігалася біля синагоги, провокуючи молільників та вигукуючи антисемітські заклики на адресу рабина громади.

У попередньому інциденті в жовтні в Києві група молодих людей з нацистською символікою напала на єврея біля синагоги. Нападники підійшли до будівлі синагоги, вигукували антисемітські гасла та демонстрували нацистське вітання. Коли представник єврейської громади вийшов до них із синагоги, вони розпилили в його напрямку сльозогінний газ із балончиків.

Поховання обгорілих святих книг

Станом на 10 грудня 2025 року на єврейському кладовищі в Чернівцях, серед давніх кам'яних надгробків та в легкому зимовому повітрі, відбулася подія, яку важко описати словами. Тут були поховані обгорілі залишки святих книг, що згоріли при підпалі Садгорської синагоги. Фрагменти книг, деформовані від жару вогню, почорнілі, місцями крихкі як сухе листя, були укладені в тканину, спеціально підготовлену для поховання. Перед похованням була прочитана молитва. Не просто слова традиційного ритуалу, а прохання про прощення. Єврейська громада просила прощення за те, що не змогла захистити святиню.

На церемонію прибув Йозеф Фрідман, нащадок Садгорського ребе, династії, яка в минулому наповнювала ці місця життям, надією та духовною мелодією. З ним прибула також делегація з Ізраїлю. В їхніх очах був видний біль про осквернення святині. Фрідман прочитав молитву Кадиш над спаленим словом. Після церемонії члени громади сказали, що це поховання – не кінець, а початок відновлення.

Заклики до дії

На тлі підпалів синагог та тривожного зростання антисемітських інцидентів в Україні просувається організоване звернення до членів Кнесету. По-перше, розглянути повернення українських біженців до їхньої країни, щоб вони могли взяти участь у захисті своєї землі. По-друге, поновити офіційне звернення до уряду України про перенесення могили рабі Нахмана з Умані до Ізраїлю, до Єрусалиму, а також про перенесення святих книг з України – крок, який запобігне ризику безпеки, пов'язаному з поїздками євреїв до України. Ще в дев'яності роки було подано аналогічне звернення про перенесення могили рабі Нахмана, але Україна відмовила. Причина була ясна тоді і ясна сьогодні: євреї сприймаються як джерело доходу, навіть коли до них проявляється ворожість.

У Міністерстві внутрішніх справ накопичуються тисячі звернень українських євреїв, які просять репатріюватися до Ізраїлю. Право є, але час очікування довгий і затримує процес. Необхідно діяти для значного скорочення черг та прискорення процедур. Для багатьох євреїв сьогоднішня Україна вже не безпечне місце.

Фотографії: використання відповідно до статті 27а Закону про авторське право