Дім Амор

Росія загострює свою позицію проти Ізраїлю та докладає всіх зусиль для скликання спеціального засідання ООН з питання припинення вогню, як повідомляють російські ЗМІ. Цей крок відбувається на тлі різкої ескалації в ізраїльсько-іранському протистоянні, коли Москва різко засуджує ізраїльські військові дії та прагне позиціонувати себе як регіонального посередника.

Драматичні події в регіоні обговорювалися сьогодні під час телефонної розмови між міністрами закордонних справ Росії та Ірану. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі зателефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову, продовжуючи розмову, яку провели лідери обох країн учора. Лавров підкреслив у розмові, що Москва засуджує ізраїльську військову операцію та висловив співчуття своєму іранському колезі у зв'язку з великою кількістю загиблих від ізраїльських ударів. Російський міністр закордонних справ додав, що Росія готова допомогти в заспокоєнні конфлікту.

Тим часом розкриваються додаткові деталі складної дипломатії, що відбувається за лаштунками. Президент США Дональд Трамп вчора прокоментував розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, зазначивши, що більша частина розмови стосувалася Ірану, який Путін "відмінно знає". Трамп додав, що обидва погодилися з тим, що війна між Іраном та Ізраїлем повинна закінчитися якнайшвидше.

Вчора ввечері прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу також провів розмову з Путіним, який запропонував посередництво "для запобігання ескалації". У заяві, опублікованій Кремлем, Путін зазначив у розмові з Нетаньягу "необхідність мирного вирішення та повернення до переговорного процесу". Цей крок свідчить про російську спробу позиціонувати себе як центрального посередника в конфлікті.

В окремій розмові з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном Путін охарактеризував ізраїльську атаку на ядерні об'єкти Ірану як "небезпечну ескалацію". У заяві Кремля підкреслювалося, що Москва засуджує атаку, яка "порушує Статут ООН та міжнародне право". Путін висловив свої "співчуття" Пезешкіану щодо втрати життів в Ірані та закликав вирішити ядерну кризу дипломатичними засобами.

Речник Кремля Дмитро Пєсков офіційно заявив, що Росія засуджує різку ескалацію в протистоянні між Ізраїлем та Іраном і висловлює стурбованість зростаючою напругою між країнами. За його словами, президент Володимир Путін постійно отримує інформацію про розвиток подій. Пєсков додав, що МЗС Росії за вказівкою президента незабаром опублікує детальну заяву щодо ситуації на Близькому Сході, яка також буде передана до ООН.

Однак російські дії викликають питання щодо справжніх мотивів російського засудження. З 2014 року Росія проводить масштабні військові операції в Україні, окупувала Кримський півострів і вчиняє дії, які кваліфікуються як воєнні злочини. Президент Путін навіть розшукується Міжнародним судом у Гаазі за злочини в Україні. За оцінками, близько мільйона людей загинули і сотні тисяч отримали поранення у війні в Україні з моменту її початку.

Крім того, Росія отримує вигоду від ескалації на Близькому Сході також в економічному плані. Зростання цін на нафту, зафіксоване після ізраїльських ударів, служить інтересам Москви, яка перебуває під важкими міжнародними санкціями. Зростання цін дає облогованій російській економіці передишку та забезпечує їй життєво важливий простір для маневру на глобальній арені.

Складна картина свідчить про прагматичну російську політику, засновану на геополітичних та економічних інтересах. Москва намагається підтримувати відносини з Іраном як стратегічним союзником, водночас прагнучи позиціонувати себе як провідного регіонального посередника. Водночас вона отримує вигоду від економічних наслідків регіональної нестабільності.

Російський парадокс виявляється в тому, що країна, яка проводить масштабне вторгнення в сусідню країну, засуджує військові дії іншої країни. Це свідчить про подвійні стандарти Москви, яка намагається використати кризу на Близькому Сході для зміцнення своїх міжнародних позицій, ігноруючи власні дії в Європі.

Російська спроба скликати засідання ООН з питання припинення вогню є частиною її зусиль позиціонувати себе як державу-посередника, паралельно з спробами відвернути увагу від своїх дій в Україні. Дипломатичний маневр свідчить про бажання Росії повернутися в центр міжнародної арени, навіть коли вона сама ізольована міжнародним співтовариством.

Останні дипломатичні кроки вказують на складну реальність, де економічні та геополітичні інтереси керують російською політикою більше, ніж моральні чи правові принципи. Росія намагається використати нинішню кризу для зміцнення своїх позицій як регіональної держави, використовуючи економічні можливості, що виникають через нестабільність.

У цьому контексті центральне питання полягає в тому, чи справді Росія зацікавлена в справжньому заспокоєнні на Близькому Сході, чи вона розглядає кризу як можливість для просування своїх інтересів. Відповідь на це з'ясується в найближчі тижні, коли буде перевірено, чи призведуть російські дипломатичні кроки до конкретних дій, чи залишаться лише на риторичному рівні.

Час покаже, чи вдасться Росії реалізувати свої прагнення утвердитися як центрального посередника на Близькому Сході, чи її політика подвійних стандартів викриє розрив між її заявами та діями. У складній геополітичній реальності нашого часу немає місця для дипломатичної імпровізації, і російські кроки будуть оцінюватися за їх конкретними результатами, а не за публічними заявами.

P.S. Проте добре видно, як Росія не вагається кидати своїх союзників у годину потреби. Цього року ми чітко бачили це на сирійській арені – адже у Росії є інтереси, але в неї немає справжніх друзів.

Фото: AP