• Дім Амор
У драматичних подіях, які відлунали коридорами міжнародної дипломатії, президент України Володимир Зеленський був видалений (за версією Білого дому) або пішов з власної ініціативи (за його власною версією) з резиденції президента США після напруженої зустрічі з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом 28 лютого 2025 року. Ця подія є віхою значного погіршення відносин між Вашингтоном і Києвом та викликає суттєві питання щодо майбутнього міждержавних безпекових договорів.
Очевидно, що президент Трамп ставився з явною зневагою до свого українського колеги, висловлював свої позиції в жорсткому та неповажному стилі, ігноруючи історичні зобов'язання, закріплені в Будапештському меморандумі.
Зламані обіцянки Будапештського меморандуму
У центрі нинішньої кризи знаходиться Будапештський меморандум про гарантії безпеки, підписаний у 1994 році. Згідно з цією угодою, Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу – на той час третього за величиною у світі – на користь Росії. Натомість, як США, так і Росія зобов'язалися виступати гарантами безпеки та територіальної цілісності України.

Меморандум представляв вирішальний момент у зусиллях з роззброєння після Холодної війни. Україна, яка успадкувала значний ядерний арсенал після розпаду Радянського Союзу, погодилася передати цю зброю Росії під значним дипломатичним тиском як з Вашингтона, так і з Москви. Фінансова цінність цього ядерного трансферу оцінюється в мільярди доларів, що залишило Україну військово вразливою, одночасно зміцнивши ядерний потенціал Росії.
Однак, гарантії безпеки, обіцяні Україні, почали розпадатися у 2014 році, коли Росія, один із гарантів угоди, анексувала Кримський півострів і підтримала сепаратистські рухи на сході України в Луганській та Донецькій областях. Сполучені Штати, другий гарант безпеки, відреагували обмеженими санкціями, які виявилися недостатніми для стримування російської агресії.
До 2025 року ситуація погіршилася ще більше, оскільки США тепер, здається, відмовляються від своїх зобов'язань як гаранта безпеки, залишаючи Україну в дедалі небезпечнішому становищі. Очевидний колапс гарантій безпеки Будапештського меморандуму піднімає тривожні питання щодо надійності міжнародних угод та наслідків ядерного роззброєння для менших держав, затиснутих між світовими наддержавами.
Деталі Будапештського меморандуму:
Будапештський меморандум підписаний у 1994 році. У цьому документі Росія, Сполучені Штати та Великобританія зобов'язалися поважати суверенітет та територіальну цілісність України в обмін на відмову України від свого ядерного арсеналу, який був третім за величиною у світі після розпаду Радянського Союзу.
Документ був підписаний 5 грудня 1994 року Україною, Росією, Сполученими Штатами та Великобританією і містить зобов'язання, згадані раніше.
Зобов'язання включали:
Повага до незалежності та суверенітету України.
Утримання від загрози або використання сили проти України.
Утримання від економічного тиску, спрямованого на вплив на політику України.
Запит на негайне втручання ООН у разі загрози ядерною зброєю проти України.
Документ не мав ефективних механізмів примусового виконання, і тому стратегічні засоби передавалися поступово; останній комплект був переданий на початку січня 2014 року, і вже в лютому того ж року Росія поширила свій вплив на південні регіони України та акваторію Чорного моря.
Через відсутність обов'язкових механізмів примусового виконання в документі, що призвело до широкої полеміки щодо його чинності після захоплення Росією Кримського півострова у 2014 році.
Прочитай увесь текст Будапештського меморандуму (Budapest Memorandum) — натисніть тут
Конфронтація в Білому домі
Зустріч 28 лютого між президентом Трампом, віце-президентом Дж.Д. Венсом і президентом Зеленським була нібито організована для обговорення угоди про корисні копалини між двома країнами. Натомість вона переросла в гостру конфронтацію, повну взаємних звинувачень і бурхливих обмінів словами.
Під час зустрічі Трамп звинуватив Зеленського у "ставці на Третю світову війну" та виявленні неповаги до Сполучених Штатів. "Ти граєш життями мільйонів людей", — сказав Трамп Зеленському, згідно з повідомленнями із зустрічі. "Карти не в твоїх руках. Те, що ти робиш, — це неповага до Сполучених Штатів".
Після бурхливої зустрічі Трамп опублікував офіційну заяву на своєму акаунті в X: "У нас була значуща зустріч у Білому домі. Я виявив, що Зеленський не готовий до миру, якщо Америка залучена, бо він вважає, що наша участь дає йому велику перевагу в переговорах. Я не хочу переваги, я хочу миру. Він проявив неповагу до Сполучених Штатів в Овальному кабінеті. Він може повернутися, коли буде готовий до миру".
Пізніше Трамп сказав репортерам, що зустріч із Зеленським "пройшла не дуже добре" і продовжив атакувати українського президента: "Він перегнув палицю. США не прагнуть грати в ігри, і ми не зацікавлені у війні, яка триватиме 10 років". Трамп стверджував, що США хочуть досягти миру між Україною та Росією, тоді як Зеленський "хоче воювати, воювати, воювати".
Коли його запитали, чи розглядає він можливість припинення надання військової допомоги Україні, Трамп відповів ухильно: "Неважливо, що я розглядаю".
Реакція Зеленського та дипломатичні наслідки
Через кілька годин після того, як він залишив резиденцію президента США або був з неї видалений (відповідно до різних версій), президент Зеленський дав розгорнуте інтерв'ю консервативній мережі "Фокс Ньюз". В інтерв'ю він висловив жаль щодо результатів зустрічі, сказавши: "Це недобре для обох сторін". Коли його запитали, чи вважає він, що повинен вибачитися перед Трампом, Зеленський відповів: "Нам потрібно бути дуже відкритими та чесними. Я не впевнений, що ми зробили щось не так".
Зеленський підкреслив, що він "поважає Трампа та американський народ" і висловив віру у свою здатність відновити відносини з Трампом. Він визнав, що його країні не вистачає достатньої зброї та боєприпасів, щоб відбити російську армію, і визнав, що перемога у війні буде важкою без американської підтримки.
"Ми не хочемо втратити наших чудових друзів в Америці", — підкреслив Зеленський. "Ми готові до миру, але також повинні бути в позиції сили. Трамп може бути більше на нашому боці". Зеленський також заперечив твердження Трампа про те, що він не має наміру підписувати угоду про припинення вогню з президентом Росії Володимиром Путіним.
Тим часом високопоставлений чиновник Білого дому повідомив агентству Рейтер, що президент Трамп не зацікавлений у відновленні угоди про цінні мінерали з Україною. Джерело стверджувало, що українська делегація почала "благати", щоб угода була підписана відразу після того, як Зеленського вигнали з Білого дому.
Крім того, високопоставлений американський чиновник повідомив CNN, що відносини між Зеленським і Трампом "виглядають непоправними" і підняв можливість відставки українського президента. Джерело описало ситуацію як "катастрофічну" і додало: "Неясно, як взаємні відносини будуть розвиватися, поки Зеленський перебуває при владі, якщо тільки він не знайде спосіб виправити ситуацію".
Міжнародні реакції та використання ситуації Росією
Після публічної конфронтації ряд європейських країн швидко стали на бік Зеленського, включаючи Францію, Польщу, Норвегію та Німеччину.
Росія, зі свого боку, використала вигнання Зеленського, щоб висміяти та вербально атакувати його. Речниця Міністерства закордонних справ Росії цинічно зауважила після конфронтації: "Те, що Трамп і Венс не вдарили Зеленського, це диво стриманості". Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який зараз очолює Раду безпеки Росії, висловився особливо провокаційно: "Вперше Трамп сказав кокаїновому клоуну правду в обличчя. Режим у Києві робить ставку на Третю світову війну. Невдячна свиня отримала сильний ляпас рукою від власників свинарника. Це важливо, але недостатньо. Потрібно припинити військову підтримку нацистської машини".
Погіршення військової ситуації
На тлі цієї дипломатичної кризи Росія продовжує використовувати ситуацію з військової точки зору. У ніч після інциденту в Білому домі українська лікарня в Харкові на сході країни, другому за величиною місті України, постраждала від російської атаки безпілотників. Дитина була поранена при нападі на лікарню, і мер повідомив, що постраждали й інші об'єкти.
Історичний контекст: Будапештський меморандум та його наслідки
Неможливо повністю зрозуміти нинішню кризу без розгляду історичного контексту Будапештського меморандуму. Меморандум, підписаний у 1994 році, був наріжним каменем архітектури безпеки та зусиль з нерозповсюдження ядерної зброї після Холодної війни. Рішення України відмовитися від своєї ядерної зброї ґрунтувалося на твердих гарантіях безпеки як від Сполучених Штатів, так і від Росії.
Однак ці гарантії почали руйнуватися у 2014 році, коли Росія анексувала Кримський півострів незабаром після отримання ядерної зброї від України. Росія також підтримала сепаратистські рухи на сході України в Луганській та Донецькій областях. Сполучені Штати, як другий гарант безпеки, відреагували обмеженими санкціями, які виявилися недостатніми для стримування подальшої російської агресії.
Очевидна відмова від цих безпекових зобов'язань обома гарантами – Росією через пряму агресію і Сполученими Штатами через дипломатичний відступ – піднімає фундаментальні питання щодо життєздатності міжнародних безпекових угод та мудрості ядерного роззброєння для країн у вразливих геополітичних позиціях.
Людська ціна
Серед дипломатичних напружень та політичних маневрів іноді забувається триваюча людська трагедія в Україні. Конфлікт призвів до загибелі сотень тисяч українців з 2014 року, цивільна інфраструктура регулярно піддається нападам. Останній напад на лікарню в Харкові є лише останнім прикладом впливу війни на цивільне населення.
Оскільки напруженість між США та Україною продовжує зростати, і оскільки Росія використовує ці розбіжності, майбутнє залишається вкрай невизначеним. Україна опиняється у дедалі небезпечнішому становищі – покинута одним гарантом безпеки та під атакою іншого, а її президент тепер, здається, вважається персоною нон грата в Білому домі.
Крах гарантій безпеки Будапештського меморандуму піднімає тривожні питання щодо міжнародних угод та наслідків ядерного роззброєння. Як визнав президент Зеленський у своєму інтерв'ю Fox News, шлях до перемоги стає значно складнішим без постійної американської підтримки.
Наразі Україна продовжує протистояти російській агресії, орієнтуючись у дедалі складнішому дипломатичному ландшафті. Сувора реальність полягає в тому, що Будапештський меморандум, який колись вважався перемогою співпраці після Холодної війни, зараз стоїть як застереження щодо крихкості міжнародних гарантій безпеки, коли змінюються геополітичні інтереси.
На тлі цієї дипломатичної кризи звичайні українці продовжують страждати від щоденної реальності конфлікту, який зараз триває вже одинадцятий рік, без ясного кінця на горизонті.
Фото: DW