Дім Амор

Право на подання заяви про визнання інвалідності належить кожному працівникові, чий стан здоров’я погіршився, навіть якщо ушкодження не є наслідком драматичної події чи тяжкої хвороби, що виникла раптово. У багатьох випадках йдеться про поступовий і непомітний процес: працівник приходить на роботу здоровим, але після багаторічного впливу хімічних речовин, фізичних перевантажень або постійного психологічного тиску розвиває хронічне захворювання, проблеми з диханням або функціональні порушення. Попри це, багато людей не знають, що закон надає їм право звернутися до Інституту національного страхування та подати заяву на отримання допомоги по інвалідності.

Іноді йдеться про людей, які страждають на панічні атаки, посттравматичні стани, не пов’язані з військовою службою чи іншими трагічними подіями, або мають страх перед захворюваннями та спадковими недугами, такими як діабет чи гіпертонія, що починають проявлятися. У деяких випадках депресія та панічні атаки розвиваються на тлі напруженого та інтенсивного життя в державі, де відчуття особистої безпеки не завжди є очевидним.

Ушкодження може виникнути з будь-якої причини: навіть після звичайної медичної процедури, наприклад гастроскопії, яка пройшла з ускладненнями та спричинила шкоду. У таких випадках страхова компанія лікарні може виплатити компенсацію, однак це не усуває можливих психічних або фізичних наслідків – панічних атак, депресії чи тривалих болів у животі.

Правова система Ізраїлю не обмежує право на подання заяви лише особливо тяжкими захворюваннями, такими як онкологічні хвороби або надзвичайні медичні випадки. Психічні розлади, хронічні захворювання, постійний біль або поєднання кількох медичних проблем також можуть призвести до визнання інвалідності, якщо вони впливають на повсякденне функціонування або здатність заробляти. Основним критерієм є не назва хвороби, а ступінь її впливу на життя людини та її працездатність.

Так, люди, які страждають на астму, що розвинулася внаслідок впливу небезпечних речовин на робочому місці, працівники з проблемами спини через тривалу фізичну працю, а також особи з психічними розладами, що впливають на їхнє повсякденне функціонування, усі вони мають право подати заяву. Право визначається не лише діагнозом, а й фактичним рівнем втрати працездатності.

Фактично, нові репатріанти, громадяни, що повернулися, або особи, які отримали громадянство з гуманітарних підстав, також мають рівне право звертатися до Інституту національного страхування, просити допомоги та подавати свою справу на розгляд медичної комісії.

У редакції «maakav» зазначаємо, що іноді надходять помилкові звернення, особливо від нових репатріантів, які вважають, що через нещодавній приїзд до країни, відсутність служби в армії або недостатній трудовий стаж вони не мають права на допомогу. Таке уявлення не відповідає ні букві закону, ні його духу. У Державі Ізраїль принцип рівності зобов’язує надавати допомогу кожній людині, яка її потребує, відповідає умовам та визнана придатною медичною комісією.

Держава, як центральна публічна інституція, зобов’язана, зокрема, надавати підтримку та захист уразливим громадянам і нужденним, а також діяти для забезпечення фактичної реалізації їхніх прав.

Багато хто не звертається, вважаючи «легкі» хвороби підставою не для інвалідності
У редакції «maakav» зазначаємо, що однією з головних перешкод при поданні заяв на інвалідність є недостатня обізнаність. Багато працівників і громадян вважають, що такі захворювання, як гіпертонія, депресія, діабет, астма чи інші медичні проблеми, не дають права на допомогу по інвалідності, і тому взагалі не звертаються до Інституту національного страхування.

Кожне хронічне захворювання пов’язане зі складною, а інколи тривалою боротьбою, навіть якщо в суспільстві воно не сприймається як «тяжке», подібно до онкологічних хвороб. Багато людей схильні недооцінювати такі стани, як гіпертонія чи фіброміалгія, помилково вважаючи, що вони не можуть бути підставою для визнання інвалідності. Однак за законом навіть захворювання, які не вважаються тяжкими у звичному розумінні, можуть призвести до визнання інвалідності, особливо коли йдеться про сукупність хвороб або поєднання кількох медичних порушень.

Люди, які одночасно страждають на кілька хронічних захворювань, або ті, хто має серйозний діагноз, такий як ВІЛ, епілепсія, астма чи психічний розлад, можуть мати право на допомогу по інвалідності – якщо їхній стан впливає на повсякденне функціонування або здатність заробляти.

Право визначається не назвою хвороби, а її сукупним впливом на медичний і функціональний стан людини. У багатьох випадках люди лише згодом дізнаються, що роками відповідали умовам для отримання допомоги, але не реалізували свої права.

Право на розгляд медичною комісією
Кожен заявник на інвалідність має право пройти обстеження у медичній комісії Інституту національного страхування. Комісія вивчає медичні документи, за потреби проводить огляд і визначає відсоток медичної інвалідності. Після цього оцінюється ступінь втрати працездатності або функціональних можливостей.

Сам факт подання заяви надає право бути вислуханим комісією. Не потрібно заздалегідь доводити повне право на допомогу. Завдання комісії – оцінити медичний стан і його наслідки для функціонування та працездатності, а потім визначити відсоток інвалідності та відповідні права.

Чи потрібне юридичне представництво
Закон не зобов’язує приходити на комісію у супроводі адвоката, і процедуру можна пройти самостійно. Водночас багато заявників обирають юридичну підтримку, особливо у складних випадках, при поєднанні кількох захворювань або після відмови у попередній заяві.

Професійний супровід може допомогти у підготовці медичної справи, впорядкуванні документів, чіткому викладенні аргументів і розумінні прав та можливостей оскарження. У багатьох випадках попередня підготовка та юридичне представництво впливають на результат процедури та обсяг наданих прав.

Право на оскарження рішень комісії
Навіть якщо комісія встановлює низький відсоток інвалідності або відхиляє заяву, закон надає право оскаржити це рішення. Можна подати апеляцію щодо визначення медичної інвалідності, ступеня втрати працездатності або звернутися до регіонального суду з трудових спорів. На етапі оскарження значення професійного юридичного супроводу зростає, адже процедура стає складнішою як з правової, так і з медичної точки зору.

Економічна реальність допомоги по інвалідності
Загальна допомога по інвалідності в Ізраїлі для людини зі ступенем втрати працездатності 75 відсотків і більше станом на 2026 рік становить приблизно 4 711 шекелів на місяць для одинокої особи без подружжя та без дітей. Це базова сума, що виплачується Інститутом національного страхування, і вона призначена для забезпечення мінімального рівня існування людини, яка не здатна повноцінно заробляти.

На практиці для багатьох отримувачів це лише частина економічної картини. Багато людей з інвалідністю також мають право на допомогу з оренди житла в межах програм Міністерства будівництва та житлового забезпечення. Розмір допомоги залежить від віку, сімейного стану, регіону проживання та рівня доходу, але в багатьох випадках становить близько 1 000 шекелів на місяць для одинокої особи.

Таким чином, прямий щомісячний дохід із допомог і житлової підтримки становить приблизно 5 700 шекелів. Ця сума призначена для покриття всіх витрат на життя: харчування, ліків, транспорту, зв’язку та інших базових потреб.

Окрім виплат існують і непрямі пільги. Одна з основних – знижка на муніципальний податок (арнону). Особи зі ступенем втрати працездатності 75 відсотків і більше мають право на значну знижку, яка в деяких муніципалітетах сягає 80–90 відсотків від суми податку, зазвичай у межах визначеної площі житла. Точний розмір знижки встановлюється кожним місцевим органом влади відповідно до муніципальної політики та законодавчих норм.

Додаткові пільги іноді надаються також на електроенергію, воду, ліки та громадський транспорт. Однак навіть з урахуванням цих пільг прямий щомісячний дохід залишається відносно низьким порівняно з вартістю життя в Ізраїлі.

Для порівняння, мінімальна заробітна плата в Ізраїлі перевищує 5 800 шекелів на місяць. Це більше, ніж загальний дохід одинокої людини з інвалідністю, яка не працює, навіть з урахуванням житлової допомоги. Розрив між виплатами по інвалідності та вартістю життя залишається в центрі суспільної дискусії, особливо на тлі постійного зростання цін на житло, продукти харчування та енергію.

У цих умовах допомога по інвалідності та супутні виплати не забезпечують добробуту, а слугують лише базовою соціальною підтримкою, покликаною запобігти економічному занепаду людей, які не здатні самостійно забезпечувати себе.

Ви можете звернутися до нас, і ми забезпечимо зв’язок з адвокатом, який спеціалізується у цій сфері, для отримання первинної консультації без оплати. Ви маєте право знати свої права – і не зобов’язані проходити цю процедуру наодинці.

Телефон: 050-4988179 (нед-чт, з 11:00 до 17:00)
Електронна пошта: [email protected]

Зазначається, що редакція «maakav» не надає юридичних консультацій. Її роль обмежується прийомом звернень і передачею їх адвокату, який співпрацює з редакцією, є фахівцем у цій сфері та готовий надати первинну консультацію без оплати.

Ініціатива виникла через велику кількість звернень громадян, які не знають про свої права, і здійснюється виключно на волонтерських засадах, без будь-якого комерційного чи економічного характеру з боку «maakav».

Сам факт звернення до редакції означає згоду на передачу даних адвокату виключно для опрацювання звернення.

Слід підкреслити: можливість, а точніше право подати заяву на інвалідність, не обмежується лише крайніми випадками. Кожна людина, чий медичний стан впливає на її функціонування або здатність заробляти, має право звернутися до Інституту національного страхування, постати перед медичною комісією та, за потреби, скористатися юридичною підтримкою. Багато хто дізнається лише згодом, що мав право на виплати, але так і не реалізував свої права.