Дім Амор

Щороку мільйони мешканців Ізраїлю сплачують муніципальний податок (арнону) місцевим органам влади. Йдеться про обов’язковий податок, від сплати якого фактично не звільнений жоден власник або орендар нерухомості. Водночас, попри те що арнона є одним із найвагоміших і найстабільніших регулярних фінансових зобов’язань домогосподарств, значна частина населення не усвідомлює обсягу прав, закріплених у законі, на отримання істотних знижок – інколи в розмірі десятків, а в окремих випадках і сотень відсотків від сукупного річного нарахування – залежно від особистих, економічних та соціальних обставин платника.

Арнона є щорічним податком, що накладається на особу, яка володіє або користується нерухомістю, розташованою в межах юрисдикції місцевого органу влади, і призначений для фінансування його поточної діяльності: освіти, соціального забезпечення, санітарного утримання, обслуговування інфраструктури, громадських послуг та муніципальної безпеки. Повна відповідальність за стягнення арнони та управління пільгами, пов’язаними з нею, покладена безпосередньо на місцеву владу. Міністерство внутрішніх справ не здійснює збір цього податку, а його роль обмежується регуляторним наглядом, зокрема схваленням виняткових підвищень тарифів міністром внутрішніх справ і міністром фінансів у межах зміни податкового наказу відповідного муніципалітету.

Нарахування арнони є річним і охоплює податковий період з 1 січня по 31 грудня відповідного року. Тарифи арнони встановлюються щороку податковим наказом місцевої влади після затвердження радою муніципалітету та відрізняються залежно від органу місцевого самоврядування. Водночас нормативні акти, ухвалені на підставі правил економічних домовленостей у державному господарстві, визначають мінімальні та максимальні межі тарифів, за які місцеві органи влади виходити не мають права.

Муніципальний податок стягується з об’єктів нерухомості, що перебувають у межах юрисдикції місцевої влади, як це визначено у статті 269 Муніципального кодексу: будівлі, сільськогосподарські землі та зайняті земельні ділянки. Слід підкреслити, що арнона не стягується з земель під забудову, за винятком територій Юдеї та Самарії. Фактичний розмір податку розраховується як добуток площі об’єкта (у квадратних метрах) на встановлений тариф з урахуванням типу нерухомості, характеру її використання та зони розташування.

Поряд із механізмом нарахування ізраїльське законодавство передбачає широку систему пільг з арнони, призначених для різних груп населення. На практиці десятки категорій мешканців мають право на знижки, інколи у значних розмірах, однак таке право не надається автоматично. Відповідальність за перевірку права на пільгу та подання відповідної заяви покладена на самого користувача нерухомості. Подання заяви – шляхом спеціального бланка або письмового звернення до місцевої влади – не потребує оплати, але може забезпечити економію тисяч шекелів на рік.

Серед осіб, які мають право на пільги, можна назвати працівників із доходом нижчим за мінімальну заробітну плату, осіб, що отримують мінімальну зарплату й утримують дітей, студентів, багатодітні сім’ї, нових репатріантів, осіб похилого віку, а також людей з інвалідністю – навіть у випадках, коли ступінь інвалідності становить менше ніж 100 відсотків. Крім того, існують спеціальні пільги для інших окремих груп відповідно до критеріїв, встановлених законом і місцевими податковими наказами.

Пільги для осіб похилого віку є однією з ключових категорій. Громадянин похилого віку, який отримує виплати від Національного інституту страхування, може мати право на знижку, а в окремих випадках – також особа, що, окрім пенсії за віком, отримує допомогу з гарантування мінімального доходу або пенсію за інвалідністю. Також передбачена можливість надання пільги на підставі перевірки доходів, а також знижки для отримувачів допомоги з догляду.

Знижка з арнони для осіб із низьким доходом, як правило, надається з урахуванням рівня доходів та кількості членів сім’ї. Водночас слід зазначити, що місцева влада не зобов’язана надавати пільгу виключно на підставі доходу, і відповідне рішення ухвалюється на її розсуд у межах закону. Тому необхідне індивідуальне з’ясування умов права на пільгу та переліку потрібних документів у конкретному муніципалітеті.

Ще однією широкою категорією є пільги у зв’язку з інвалідністю. До осіб, які мають право на такі пільги, належать особи з утратою працездатності на рівні 75 відсотків і більше, особи з медичною інвалідністю 90 відсотків і більше, батьки дитини з інвалідністю, інваліди Армії оборони Ізраїлю, інваліди війни проти нацистів, постраждалі від ворожих дій, жертви нацистських переслідувань, сліпі, особи з психічними розладами, що проживають у громаді, а також ті, хто отримує виплати як в’язні Сіону або як члени сімей «загиблих за віру».

Окрім цього, передбачені додаткові пільги, зокрема для сімей, очолюваних одним із батьків, нових репатріантів, які не є «поверненими мешканцями», репатріантів, залежних від сторонньої допомоги, літніх репатріантів, військовослужбовців строкової служби та протягом чотирьох місяців після звільнення, батьків, для яких солдат був основним джерелом доходу, волонтерів національної або національно-цивільної служби, сімей загиблих, вдів військовослужбовців ЦАХАЛу, в’язнів Сіону, звільнених з полону, членів сімей «загиблих за віру», тих, хто пережив Голокост, Праведників народів світу та їхніх подружжів, а також активних резервістів і командирів, які проходять дійсну службу в резерві.

Закон також передбачає спеціальну пільгу для користувача нерухомості, визнаного «таким, що потребує допомоги». Ця знижка надається на підставі статті 7 Правил економічних домовленостей у державному господарстві (пільги з арнони) 1993 року. Міська комісія з пільг уповноважена надати в таких випадках знижку в розмірі до 70 відсотків. Особою, що потребує допомоги, вважається той, хто зазнав винятково високих і нестандартних витрат унаслідок одноразового або тривалого медичного лікування – власного або члена сім’ї, або хто пережив подію, що призвела до істотного та непередбачуваного погіршення його матеріального становища.

Для перевірки права на пільгу як «такого, що потребує допомоги», аналізується валовий щомісячний дохід користувача нерухомості та осіб, які проживають разом з ним, включно з прийомними дітьми. Перевірка стосується доходів за жовтень, листопад і грудень 2024 року або, за вибором заявника, середнього щомісячного доходу за весь 2024 рік. Доходи враховуються з усіх джерел, зокрема заробітна плата, соціальні виплати, пенсії, доходи від оренди, стипендії, надходження з-за кордону, відсотки та дивіденди. Водночас закон прямо виключає певні види доходів, серед яких допомога на дітей, пенсія за віком, пенсія у зв’язку з утратою годувальника та допомога на дитину з інвалідністю. Доходи від оренди враховуються лише в частині, що перевищує орендну плату, яку заявник сплачує за інше житло.

Розмір знижки визначається рішенням муніципальної комісії з пільг відповідно до поданих даних і може сягати 70 відсотків. Для подання заяви необхідно додати документи, зокрема посвідчення особи, декларації та підтвердження доходів, банківські виписки, розрахункові листи або податкові оцінки, а також медичні чи фінансові довідки – залежно від підстави звернення.

Важливо наголосити, що платник податку, який має право на кілька пільг з арнони, може скористатися лише однією – найвищою з них. У квартирі, де проживають дві особи, кожна з яких має право на різні знижки, застосовується лише одна пільга – максимальна з двох.

Що стосується звернення до місцевих органів влади, кожен мешканець має право звертатися з питаннями та заявами щодо арнони до міського скарбника, адміністратора арнони або уповноваженого з питань звернень громадян у муніципалітеті. Лише у виняткових випадках і після отримання відповіді від місцевої влади допускається письмове звернення до окружного представника Міністерства внутрішніх справ із додаванням відповіді муніципалітету.

Картина, що випливає із закону та адміністративних процедур, є чіткою: система пільг з арнони в Ізраїлі є широкою та детально врегульованою, однак її реалізація залежить від ініціативи самого громадянина. Заповнення форми або подання письмового звернення не потребує фінансових витрат, проте може істотно зменшити економічний тягар для багатьох домогосподарств. В умовах постійного зростання вартості життя перевірка права на пільгу з муніципального податку є простим адміністративним кроком, здатним мати значні фінансові наслідки.