Зараз тривають останні приготування до відкриття унікального меморіалу в центрі Єрусалиму, присвяченого жертвам української трагедії, відомої як "Голодомор" — масового голоду, що відбувся у 1932-1933 роках. Пам'ятник, встановлений у Трояндовому саду в Єрусалимі, у символічному місці між будівлею Кнесету та Верховним судом, є важливим кроком у міжнародному визнанні однієї з найтяжчих трагедій XX століття.

Пам'ятник створений канадською художницею українського походження Людмилою Темертей, яка здобула світове визнання завдяки створенню першого у світі меморіалу Голодомору. Поряд із Темертей над твором працював художник Девід Робінсон. Мистецька співпраця призвела до створення пам'ятника, який є потужним візуальним свідченням трагедії, що сталася майже дев'яносто років тому.

Директорка Національного музею Голодомору-геноциду в Україні Леся Гасиджак повідомила, що команда музею зараз уточнює останні деталі щодо офіційної дати відкриття пам'ятника та характеру події. "Організаційна тиша дуже зрозуміла, оскільки в Росії і в Ізраїлі не бракує бешкетників і вандалів. Але значення події величезне, а вдячність усім причетним — безмежна", — сказала Гасиджак.

Встановлення пам'ятника в Єрусалимі має глибоке історичне та дипломатичне значення. Голодомор, який сьогодні визнаний 31 країною як акт геноциду, був, по суті, штучним голодом, навмисно нав'язаним українцям як частина політики радянської влади під керівництвом Йосипа Сталіна.

Згідно з історичними документами, масовий голод не був результатом суворих погодних умов чи низького врожаю, а прямим наслідком цілеспрямованої політики. Фактично, врожаю 1932 року було достатньо, щоб запобігти масовому голоду, але "репресивні заходи для забезпечення збору зерна" призвели до смерті мільйонів людей. Сам термін "Голодомор" складається з українських слів "голод" і "масова смерть" і сьогодні визнаний одним із найтяжчих геноцидів XX століття.

За демографічними оцінками, заснованими на глибокому дослідженні історичних даних і документів, загальна кількість жертв Голодомору сягає семи мільйонів людей. Це незважаючи на те, що протягом десятиліть у Радянському Союзі було заборонено навіть згадувати ці події, а радянська влада робила все можливе, щоб приховати масштаби трагедії.

Політика примусової колективізації Сталіна, за якої приватні сільськогосподарські землі були конфісковані та перетворені на державну власність, вважається одним із основних факторів, що призвів до катастрофи. Багато істориків вважають, що Йосип Сталін і уряд Радянського Союзу несуть пряму відповідальність за голод, хоча серед дослідників існують різні думки щодо ступеня впливу дій радянського уряду на виникнення голоду та ступеня обізнаності Сталіна та керівництва про дії, які його спричинили.

Лише у 2006 році Верховна Рада України оголосила Голодомор актом геноциду проти українського народу. З часом його визнали геноцидом ще тридцять країн та різні міжнародні організації, тоді як інші країни та організації визначили його як наслідок політики тоталітарного режиму Сталіна.

З середини 1990-х років для дослідників були відкриті засекречені документи з українських архівів, а в 2007-2008 роках були знайдені навіть громадянські реєстраційні книги 1932 і 1933 років, які раніше вважалися "знищеними". Подібна робота проводиться також в архівах інших колишніх радянських республік, які постраждали від голоду 1932-1933 років. Проте в багатьох російських архівах ще не знято гриф секретності з документів, що стосуються цього складного періоду.

Спорудження меморіалу в Єрусалимі є ще одним елементом процесу міжнародного визнання Голодомору як одного з найтяжчих історичних злочинів проти людства. Той факт, що пам'ятник розташований у центральному місці між двома символами ізраїльської влади та правосуддя — Кнесетом і Верховним судом — надає йому додаткового символічного значення та виражає важливість пам'яті та визнання страждань, заподіяних українському народові.

Встановлення пам'ятника в Єрусалимі має особливе значення також у контексті боротьби України за міжнародне визнання Голодомору як геноциду. Визнання Голодомору актом геноциду є політично та дипломатично суперечливим питанням, оскільки Росія рішуче виступає проти такого визначення. Спорудження пам'ятника в Єрусалимі, місті міжнародного історичного та релігійного значення, є важливим кроком у зусиллях України досягти ширшого визнання цієї трагедії як навмисного геноциду.

Офіційна заява Російської Думи від квітня 2008 року посилалася на голод "спричинений примусовою колективізацією" і визнала, що в різних регіонах колишнього Радянського Союзу, включаючи Поволжя, Центрально-Чорноземний район, Північний Кавказ, Урал, Крим, частини Західного Сибіру, Казахстан, Україну та Білорусь, близько 7 мільйонів людей померли від голоду та хвороб, пов'язаних з недоїданням, у 1932-1933 роках. У російській заяві "репресивні заходи для забезпечення збору зерна" були зазначені як фактор, який погіршив ситуацію, але вона уникнула визначення подій в Україні як геноциду.

Пам'ятник у Єрусалимі приєднується до низки меморіалів по всьому світу, присвячених жертвам Голодомору. Ці пам'ятники існують у багатьох країнах, включаючи Сполучені Штати, Канаду, Австралію та різні європейські країни. Перший у світі меморіал Голодомору, також створений художницею Людмилою Темертей, став моделлю для додаткових місць пам'яті по всьому світу.

Важливість увічнення пам'яті Голодомору полягає не лише в історичному контексті, але й як нагадування про небезпеки, притаманні тоталітарним режимам і політичним маніпуляціям із життєво важливими ресурсами, такими як їжа. Визнання історичної несправедливості та її увічнення є важливим кроком у забезпеченні того, щоб подібні події не повторилися.

Хоча деталі офіційної церемонії ще формуються, пам'ятник у Трояндовому саду в Єрусалимі вже стоїть як мовчазне, але потужне свідчення одного з найтемніших періодів у сучасній історії. Очікується, що пам'ятник приверне багатьох відвідувачів, як ізраїльтян, так і туристів, і слугуватиме освітнім центром для розуміння трагічних подій Голодомору та їхнього значення.

Спорудження пам'ятника в Ізраїлі має особливе значення також з огляду на єврейську історію та ізраїльську чутливість до питання геноциду. Як країна, що виникла після Голокосту, ізраїльське визнання інших історичних трагедій має велику моральну та ціннісну вагу та є частиною зобов'язання Ізраїлю пам'ятати про Голокост та інші геноциди, що відбулися протягом 20-го століття.

З завершенням останніх організаційних деталей та уточненням дати офіційного відкриття, меморіал у Єрусалимі приєднається до списку важливих місць у світі, які увічнюють одну з трагічних і центральних подій в історії 20-го століття. Він слугуватиме мовчазним свідченням людських страждань і нагадуванням про важливість боротьби проти репресивних режимів і злочинів проти людства.

Варто зазначити, що меморіал українського Голодомору був створений і відкритий у Єрусалимі, зокрема, завдяки щедрій підтримці муніципалітету Єрусалиму та інших місцевих органів влади, і тому редакція "Маків" від вашого імені надіслала подячного листа муніципалітету Єрусалиму за його значний внесок у цей важливий проєкт пам'яті.

Переклад листа:

До: Прес-служби та членів ради, мера та заступників мера міста Єрусалим

Тема: Висловлення подяки та вдячності за встановлення пам'ятника Голодомору в Єрусалимі

Шановні панове,

Ми хочемо висловити нашу глибоку та щиру подяку муніципалітету Єрусалиму за щедру та значущу підтримку у встановленні меморіалу жертвам Голодомору в Трояндовому саду.

Цей пам'ятник, розташований у символічному місці між будівлею Кнесету та Верховним судом, є живим свідченням важливості історичної пам'яті та зобов'язання Ізраїлю визнавати катастрофи та трагедії, що спіткали інші народи. Він увічнює пам'ять близько семи мільйонів українців, які загинули під час штучного голоду, що відбувся в 1932-1933 роках під радянською владою.

Держава Ізраїль, яка виникла з попелу єврейського геноциду, має особливу моральну вагу у визнанні інших історичних трагедій. Рішенням дозволити встановлення пам'ятника в такому центральному та значущому місці, муніципалітет Єрусалиму продемонстрував історичну чутливість і відданість універсальним цінностям пам'яті, увічнення та поваги до людських страждань.

Ваша підтримка цього проєкту відображає дух солідарності, історичної відповідальності та відданості правам людини, які характеризують Єрусалим як місто міжнародного значення. Ваша дія залишиться в колективній пам'яті та серцях українського народу, родин жертв і всіх шанувальників справедливості та історії у світі.

Немає сумніву, що цей пам'ятник також слугуватиме важливим освітнім центром, який дозволить ізраїльським громадянам і відвідувачам з усього світу дізнатися про важливі розділи історії та винести з них уроки про небезпеки, притаманні тоталітарним режимам і використанню життєво важливих ресурсів як інструменту політичного гноблення.

Ми щиро дякуємо вам за вашу важливу участь у цьому проєкті та ваш внесок у увічнення пам'яті жертв Голодомору. Ваша підтримка є важливою частиною міжнародних зусиль із визнання однієї з найтрагічніших і найзначущіших подій 20-го століття.

З подякою та глибокою повагою,

Дім Амор, журналіст та редакція "Маакав".

Фото: Людмила Кербель, з Facebook, відповідно до статті 27a закону про авторські права

הפוסט Пам'ятник Голодомору в Єрусалимі: пам'ять про український геноцид הופיע לראשונה ב-מעקב.