В эти дни завершаются последние приготовления к открытию уникального мемориала в центре Иерусалима, посвященного жертвам украинской трагедии, известной как "Голодомор" – массового голода, произошедшего в 1932-1933 годах. Памятник, установленный в Розовом саду Иерусалима, в символическом месте между зданием Кнессета и Верховным судом, представляет собой важный шаг в международном признании одной из тяжелейших катастроф XX века.

Памятник создан канадской художницей украинского происхождения Людмилой Темертей, получившей мировое признание за создание первого в мире памятника жертвам Голодомора. Вместе с Темертей над созданием работал художник Дэвид Робинсон. Художественное сотрудничество привело к созданию памятника, который является мощным визуальным свидетельством трагедии, произошедшей около девяноста лет назад.

Директор Национального музея Голодомора-геноцида в Украине Леся Гасиджак сообщила, что музейная команда в настоящее время занимается уточнением последних деталей, касающихся официальной даты открытия памятника и характера мероприятия. "Организационная тишина вполне понятна, ведь в России, да и в Израиле, хватает погромщиков и вандалов. Но значение этого события огромно, а благодарность всем причастным – бесконечна", – сказала Гасиджак.

Установка памятника в Иерусалиме имеет глубокое историческое и дипломатическое значение. Голодомор, признанный сегодня 31 страной как акт геноцида, был по сути искусственным голодом, преднамеренно навязанным украинцам как часть политики советского правительства под руководством Иосифа Сталина.

Согласно историческим документам, массовый голод был не результатом суровых погодных условий или скудного урожая, а прямым следствием целенаправленной политики. Фактически, урожай 1932 года был достаточным для предотвращения массового голода, однако "репрессивные меры по обеспечению сбора зерна" привели к смерти миллионов людей. Сам термин "Голодомор" состоит из украинских слов "голод" и "массовая смерть", и сегодня признан одним из самых жестоких геноцидов XX века.

По демографическим оценкам, основанным на углубленном исследовании исторических данных и документов, общее число жертв Голодомора достигает семи миллионов человек. Это несмотря на то, что в течение десятилетий в Советском Союзе было запрещено даже упоминать об этих событиях, и советские власти делали все возможное, чтобы скрыть масштабы трагедии.

Сталинская политика принудительной коллективизации, в рамках которой частные сельскохозяйственные земли конфисковывались и становились государственной собственностью, считается одним из ключевых факторов, приведших к катастрофе. Многие историки полагают, что Иосиф Сталин и правительство Советского Союза несут прямую ответственность за голод, хотя среди исследователей существуют различные мнения относительно степени влияния действий советского правительства на возникновение голода и степени осведомленности Сталина и руководства о действиях, которые его вызвали.

Только в 2006 году Верховная Рада (парламент) Украины объявила Голодомор актом геноцида против украинского народа. Со временем он был признан геноцидом еще тридцатью странами и различными международными организациями, в то время как другие страны и организации определили его как результат тоталитарной политики режима Сталина.

Начиная с середины девяностых годов исследователям были открыты засекреченные документы из украинских архивов, а в 2007-2008 годах были обнаружены даже гражданские книги регистрации 1932 и 1933 годов, о которых ранее утверждалось, что они "уничтожены". Подобная работа ведется также в архивах других бывших советских республик, пострадавших от голода 1932-1933 годов. Тем не менее, во многих российских архивах соответствующие документы этого тяжелого периода до сих пор остаются засекреченными.

Создание мемориала в Иерусалиме является еще одним шагом в процессе международного признания Голодомора как одного из тяжелейших исторических преступлений против человечества. Тот факт, что памятник установлен в центральном месте между двумя символами израильской власти и правосудия – Кнессетом и Верховным судом – придает ему дополнительное символическое значение и выражает важность памяти и признания страданий, навязанных украинскому народу.

Установка памятника в Иерусалиме имеет особое значение также в контексте борьбы Украины за международное признание Голодомора геноцидом. Признание Голодомора как акта геноцида является политически и дипломатически спорным вопросом, поскольку Россия категорически возражает против такого определения. Установка памятника в Иерусалиме, городе международного исторического и религиозного значения, является значимым шагом в усилиях Украины добиться более широкого признания этой трагедии как преднамеренного геноцида.

Официальное заявление Российской Государственной Думы от апреля 2008 года упоминало голод "вызванный принудительной коллективизацией" и признало, что в различных регионах бывшего Советского Союза, включая Поволжье, Центральное Черноземье, Северный Кавказ, Урал, Крым, части Западной Сибири, Казахстан, Украину и Беларусь, около 7 миллионов человек умерли от голода и болезней, связанных с недоеданием, в 1932-1933 годах. Российское заявление указало на "репрессивные меры по обеспечению сбора зерна" как на фактор, усугубивший ситуацию, но уклонилось от определения событий в Украине как геноцид.

Памятник в Иерусалиме присоединяется к ряду мемориалов по всему миру, посвященных жертвам Голодомора. Эти памятники расположены во многих странах, включая США, Канаду, Австралию и различные европейские страны. Первый в мире памятник жертвам Голодомора, также созданный художницей Людмилой Темертей, стал моделью для дополнительных мемориалов по всему миру.

Важность увековечения памяти о Голодоморе заключается не только в историческом контексте, но и как напоминание об опасностях, скрытых в тоталитарных режимах и политических манипуляциях с жизненно важными ресурсами, такими как продовольствие. Признание исторической несправедливости и ее увековечение являются важным шагом в обеспечении того, чтобы подобные события не повторились.

В то время как детали официальной церемонии все еще формируются, памятник в Розовом саду Иерусалима уже стоит как молчаливое, но мощное свидетельство одного из самых темных периодов современной истории. Ожидается, что памятник привлечет множество посетителей, как израильтян, так и туристов, и послужит образовательным центром для ознакомления с трагическими событиями Голодомора и их значением.

Установка памятника в Израиле имеет особое значение также в свете еврейской истории и израильской чувствительности к вопросу геноцида. Как государство, созданное после Холокоста, израильское признание других исторических катастроф имеет большое моральное и ценностное значение и является частью обязательства Израиля по сохранению памяти о Холокосте и других геноцидах, произошедших в течение XX века.

С завершением последних организационных деталей и уточнением даты официального открытия, мемориал в Иерусалиме присоединится к списку важных мировых объектов, увековечивающих одно из трагических и центральных событий в истории XX века. Он будет служить молчаливым свидетельством человеческих страданий и напоминанием о важности борьбы против репрессивных режимов и преступлений против человечества.

Следует отметить, что мемориал украинскому Голодомору был установлен и открыт в Иерусалиме, в том числе благодаря любезной поддержке муниципалитета Иерусалима и других местных властей, и поэтому редакция "Маакав" от вашего имени направила письмо с благодарностью и признательностью муниципалитету Иерусалима за его значительный вклад в этот важный проект памяти.

Перевод письма:

Кому: Пресс-служба и члены Совета, мэр и заместители мэра муниципалитета Иерусалима

Тема: Выражение благодарности и признательности за установку памятника Голодомору в Иерусалиме

Уважаемые господа!

Мы хотели бы выразить нашу глубокую и искреннюю благодарность муниципалитету Иерусалима за его щедрую и значимую поддержку в установке мемориала жертвам Голодомора в Розовом саду.

Этот памятник, расположенный в символическом месте между зданием Кнессета и Верховным судом, является живым свидетельством важности исторической памяти и приверженности Израиля признанию катастроф и трагедий, постигших другие народы. Он увековечивает память около семи миллионов украинцев, погибших во время искусственного голода, произошедшего в 1932-1933 годах при советской власти.

Для государства Израиль, возникшего из пепла еврейского геноцида, признание других исторических катастроф имеет особое моральное значение. Своим решением разрешить установку памятника в таком центральном и значимом месте, муниципалитет Иерусалима продемонстрировал историческую чувствительность и приверженность универсальным ценностям памяти, увековечения и уважения к человеческим страданиям.

Ваша поддержка этого проекта отражает дух солидарности, исторической ответственности и приверженности правам человека, характерным для Иерусалима как города международного значения. Ваше действие останется в коллективной памяти и сердцах украинского народа, семей жертв и всех ценителей справедливости и истории во всем мире.

Несомненно, этот памятник также будет служить важным образовательным центром, позволяющим израильским гражданам и посетителям со всего мира узнать о важных главах истории и извлечь уроки об опасностях, скрытых в тоталитарных режимах и использовании жизненно важных ресурсов как инструмента политического угнетения.

Мы сердечно благодарим вас за ваше важное партнерство в этом проекте и за ваш вклад в увековечение памяти жертв Голодомора. Ваша поддержка является важной частью международных усилий по признанию одного из самых трагических и значимых событий XX века.

С благодарностью и глубоким уважением,

Дим Амор, журналист и редакция "Маакав".

Фото: Людмила Кербель, из Facebook, в соответствии с параграфом 27а Закона об авторском праве

הפוסט Памятник Голодомору в Иерусалиме: память об украинском геноциде הופיע לראשונה ב-מעקב.

Зараз тривають останні приготування до відкриття унікального меморіалу в центрі Єрусалиму, присвяченого жертвам української трагедії, відомої як "Голодомор" — масового голоду, що відбувся у 1932-1933 роках. Пам'ятник, встановлений у Трояндовому саду в Єрусалимі, у символічному місці між будівлею Кнесету та Верховним судом, є важливим кроком у міжнародному визнанні однієї з найтяжчих трагедій XX століття.

Пам'ятник створений канадською художницею українського походження Людмилою Темертей, яка здобула світове визнання завдяки створенню першого у світі меморіалу Голодомору. Поряд із Темертей над твором працював художник Девід Робінсон. Мистецька співпраця призвела до створення пам'ятника, який є потужним візуальним свідченням трагедії, що сталася майже дев'яносто років тому.

Директорка Національного музею Голодомору-геноциду в Україні Леся Гасиджак повідомила, що команда музею зараз уточнює останні деталі щодо офіційної дати відкриття пам'ятника та характеру події. "Організаційна тиша дуже зрозуміла, оскільки в Росії і в Ізраїлі не бракує бешкетників і вандалів. Але значення події величезне, а вдячність усім причетним — безмежна", — сказала Гасиджак.

Встановлення пам'ятника в Єрусалимі має глибоке історичне та дипломатичне значення. Голодомор, який сьогодні визнаний 31 країною як акт геноциду, був, по суті, штучним голодом, навмисно нав'язаним українцям як частина політики радянської влади під керівництвом Йосипа Сталіна.

Згідно з історичними документами, масовий голод не був результатом суворих погодних умов чи низького врожаю, а прямим наслідком цілеспрямованої політики. Фактично, врожаю 1932 року було достатньо, щоб запобігти масовому голоду, але "репресивні заходи для забезпечення збору зерна" призвели до смерті мільйонів людей. Сам термін "Голодомор" складається з українських слів "голод" і "масова смерть" і сьогодні визнаний одним із найтяжчих геноцидів XX століття.

За демографічними оцінками, заснованими на глибокому дослідженні історичних даних і документів, загальна кількість жертв Голодомору сягає семи мільйонів людей. Це незважаючи на те, що протягом десятиліть у Радянському Союзі було заборонено навіть згадувати ці події, а радянська влада робила все можливе, щоб приховати масштаби трагедії.

Політика примусової колективізації Сталіна, за якої приватні сільськогосподарські землі були конфісковані та перетворені на державну власність, вважається одним із основних факторів, що призвів до катастрофи. Багато істориків вважають, що Йосип Сталін і уряд Радянського Союзу несуть пряму відповідальність за голод, хоча серед дослідників існують різні думки щодо ступеня впливу дій радянського уряду на виникнення голоду та ступеня обізнаності Сталіна та керівництва про дії, які його спричинили.

Лише у 2006 році Верховна Рада України оголосила Голодомор актом геноциду проти українського народу. З часом його визнали геноцидом ще тридцять країн та різні міжнародні організації, тоді як інші країни та організації визначили його як наслідок політики тоталітарного режиму Сталіна.

З середини 1990-х років для дослідників були відкриті засекречені документи з українських архівів, а в 2007-2008 роках були знайдені навіть громадянські реєстраційні книги 1932 і 1933 років, які раніше вважалися "знищеними". Подібна робота проводиться також в архівах інших колишніх радянських республік, які постраждали від голоду 1932-1933 років. Проте в багатьох російських архівах ще не знято гриф секретності з документів, що стосуються цього складного періоду.

Спорудження меморіалу в Єрусалимі є ще одним елементом процесу міжнародного визнання Голодомору як одного з найтяжчих історичних злочинів проти людства. Той факт, що пам'ятник розташований у центральному місці між двома символами ізраїльської влади та правосуддя — Кнесетом і Верховним судом — надає йому додаткового символічного значення та виражає важливість пам'яті та визнання страждань, заподіяних українському народові.

Встановлення пам'ятника в Єрусалимі має особливе значення також у контексті боротьби України за міжнародне визнання Голодомору як геноциду. Визнання Голодомору актом геноциду є політично та дипломатично суперечливим питанням, оскільки Росія рішуче виступає проти такого визначення. Спорудження пам'ятника в Єрусалимі, місті міжнародного історичного та релігійного значення, є важливим кроком у зусиллях України досягти ширшого визнання цієї трагедії як навмисного геноциду.

Офіційна заява Російської Думи від квітня 2008 року посилалася на голод "спричинений примусовою колективізацією" і визнала, що в різних регіонах колишнього Радянського Союзу, включаючи Поволжя, Центрально-Чорноземний район, Північний Кавказ, Урал, Крим, частини Західного Сибіру, Казахстан, Україну та Білорусь, близько 7 мільйонів людей померли від голоду та хвороб, пов'язаних з недоїданням, у 1932-1933 роках. У російській заяві "репресивні заходи для забезпечення збору зерна" були зазначені як фактор, який погіршив ситуацію, але вона уникнула визначення подій в Україні як геноциду.

Пам'ятник у Єрусалимі приєднується до низки меморіалів по всьому світу, присвячених жертвам Голодомору. Ці пам'ятники існують у багатьох країнах, включаючи Сполучені Штати, Канаду, Австралію та різні європейські країни. Перший у світі меморіал Голодомору, також створений художницею Людмилою Темертей, став моделлю для додаткових місць пам'яті по всьому світу.

Важливість увічнення пам'яті Голодомору полягає не лише в історичному контексті, але й як нагадування про небезпеки, притаманні тоталітарним режимам і політичним маніпуляціям із життєво важливими ресурсами, такими як їжа. Визнання історичної несправедливості та її увічнення є важливим кроком у забезпеченні того, щоб подібні події не повторилися.

Хоча деталі офіційної церемонії ще формуються, пам'ятник у Трояндовому саду в Єрусалимі вже стоїть як мовчазне, але потужне свідчення одного з найтемніших періодів у сучасній історії. Очікується, що пам'ятник приверне багатьох відвідувачів, як ізраїльтян, так і туристів, і слугуватиме освітнім центром для розуміння трагічних подій Голодомору та їхнього значення.

Спорудження пам'ятника в Ізраїлі має особливе значення також з огляду на єврейську історію та ізраїльську чутливість до питання геноциду. Як країна, що виникла після Голокосту, ізраїльське визнання інших історичних трагедій має велику моральну та ціннісну вагу та є частиною зобов'язання Ізраїлю пам'ятати про Голокост та інші геноциди, що відбулися протягом 20-го століття.

З завершенням останніх організаційних деталей та уточненням дати офіційного відкриття, меморіал у Єрусалимі приєднається до списку важливих місць у світі, які увічнюють одну з трагічних і центральних подій в історії 20-го століття. Він слугуватиме мовчазним свідченням людських страждань і нагадуванням про важливість боротьби проти репресивних режимів і злочинів проти людства.

Варто зазначити, що меморіал українського Голодомору був створений і відкритий у Єрусалимі, зокрема, завдяки щедрій підтримці муніципалітету Єрусалиму та інших місцевих органів влади, і тому редакція "Маків" від вашого імені надіслала подячного листа муніципалітету Єрусалиму за його значний внесок у цей важливий проєкт пам'яті.

Переклад листа:

До: Прес-служби та членів ради, мера та заступників мера міста Єрусалим

Тема: Висловлення подяки та вдячності за встановлення пам'ятника Голодомору в Єрусалимі

Шановні панове,

Ми хочемо висловити нашу глибоку та щиру подяку муніципалітету Єрусалиму за щедру та значущу підтримку у встановленні меморіалу жертвам Голодомору в Трояндовому саду.

Цей пам'ятник, розташований у символічному місці між будівлею Кнесету та Верховним судом, є живим свідченням важливості історичної пам'яті та зобов'язання Ізраїлю визнавати катастрофи та трагедії, що спіткали інші народи. Він увічнює пам'ять близько семи мільйонів українців, які загинули під час штучного голоду, що відбувся в 1932-1933 роках під радянською владою.

Держава Ізраїль, яка виникла з попелу єврейського геноциду, має особливу моральну вагу у визнанні інших історичних трагедій. Рішенням дозволити встановлення пам'ятника в такому центральному та значущому місці, муніципалітет Єрусалиму продемонстрував історичну чутливість і відданість універсальним цінностям пам'яті, увічнення та поваги до людських страждань.

Ваша підтримка цього проєкту відображає дух солідарності, історичної відповідальності та відданості правам людини, які характеризують Єрусалим як місто міжнародного значення. Ваша дія залишиться в колективній пам'яті та серцях українського народу, родин жертв і всіх шанувальників справедливості та історії у світі.

Немає сумніву, що цей пам'ятник також слугуватиме важливим освітнім центром, який дозволить ізраїльським громадянам і відвідувачам з усього світу дізнатися про важливі розділи історії та винести з них уроки про небезпеки, притаманні тоталітарним режимам і використанню життєво важливих ресурсів як інструменту політичного гноблення.

Ми щиро дякуємо вам за вашу важливу участь у цьому проєкті та ваш внесок у увічнення пам'яті жертв Голодомору. Ваша підтримка є важливою частиною міжнародних зусиль із визнання однієї з найтрагічніших і найзначущіших подій 20-го століття.

З подякою та глибокою повагою,

Дім Амор, журналіст та редакція "Маакав".

Фото: Людмила Кербель, з Facebook, відповідно до статті 27a закону про авторські права

הפוסט Пам'ятник Голодомору в Єрусалимі: пам'ять про український геноцид הופיע לראשונה ב-מעקב.