Дім Амор
Поки дим авіаударів над небом Ірану ще не розвіявся, Міністерство закордонних справ Росії поспішило скористатися звичним інструментом своєї дипломатії – різкими осудами в ім’я «міжнародного права». У кроці, що відверто віддає подвійними стандартами, режим Володимира Путіна оприлюднив офіційну заяву, в якій назвав спільну операцію Сполучених Штатів та Ізраїлю «заздалегідь спланованим актом збройної агресії», повністю ігноруючи той факт, що сама Росія веде жорстоку руйнівну війну проти суверенної України.
Риторика Москви: «порушення норм» на службі диктатури
Заява МЗС Росії (№ 259-28-02-2026) не шкодує різких формулювань щодо того, що було охарактеризовано як «безрозсудний крок» Вашингтона та Єрусалима. У Кремлі стверджують, що зосередження американських сил у регіоні та удари по території Ірану є порушенням «основоположних принципів і норм міжнародного права». Іронія полягає в тому, що саме Путін – який віддав наказ про повномасштабне вторгнення в сусідню державу, у ході якого були задокументовані воєнні злочини та порушені численні міжнародні угоди, – нині береться повчати інших щодо «поваги до суверенітету» держав – членів ООН.
Російська сторона також різко розкритикувала Ізраїль за «нібито відсутність зацікавленості у військовій конфронтації» та закликала Міжнародне агентство з атомної енергії засудити «безвідповідальні дії». У Москві кампанію описують як «небезпечну авантюру», що може призвести до гуманітарної, економічної та радіологічної катастрофи, стверджуючи, що справжньою метою є «ліквідація керівництва держави, яка відмовилася підкоритися гегемонії».
Страх у Кремлі: чи Путін наступний?
За вивіреною риторикою про «світовий порядок» і «режим нерозповсюдження ядерної зброї» приховується значно глибше занепокоєння. Аналітики вважають, що рішучий удар по режиму аятол в Ірані – близькому союзнику Москви – викликав у Кремлі відчутну тривогу.
Путін добре усвідомлює, що модель, застосована 28 лютого 2026 року щодо Ірану, яка поєднує військову силу з політичною рішучістю змінити ворожий режим, може стати для нього небезпечним прецедентом.
За оцінками експертів, попри складний характер його відносин з адміністрацією Трампа, нинішня рішучість Вашингтона може обернутися спробою усунути російського лідера від влади, якщо війна проти України не буде швидко завершена. У Москві усвідомлюють, що «штучна криза», як її там називають, сприймається на Заході як демонстрація сили й сигнал про завершення епохи безкарності для режимів, які підривають глобальну стабільність.
Заява російського зовнішньополітичного відомства завершується закликом повернути ситуацію в «русло політико-дипломатичного врегулювання», водночас представляючи Росію стороною, зацікавленою в «балансі інтересів». Для режиму, який завдає ударів по лікарнях і житлових кварталах України, така риторика звучить як вершина лицемірства.
Спроба Москви зобразити Ізраїль і США силами, що штовхають світ у вир ескалації, сприймається міжнародною спільнотою як відчайдушна спроба відвернути увагу від власних воєнних і моральних провалів. Поки Путін раптом згадує про міжнародне право, світ добре пам’ятає його мовчання перед лицем власних дій на європейській землі.
Заява Москви виглядає радше як виправдувальна промова правителя, який відчуває, як кільце стискається довкола його союзників, і побоюється, що день, коли йому доведеться відповісти за злочини проти України, наближається як ніколи.
Фото: AP
